У Маріуполі назвали причини поганої екології: Зв'язок влади з "Метінвестом", низькі штрафи та млява соціальна активність

У Маріуполі назвали причини поганої екології: Зв'язок влади з "Метінвестом", низькі штрафи та млява соціальна активність

Громадська платформа "RE:Старт"влаштувала у Маріуполі дискусію щодо екологічних ризиків у Приазов'ї
На обговорення в вільному просторі "Халабуда" зібрались екоактивісти, детутати міськради, придвставники профільних департаментів, журналісти, юристи, передає Depo.Донбас.

Говорили про те, як громадскість може впливати на забруднювачів та владу, перспективи деіндустріалізації.
Основні екологічні проблеми, які визначили - забруднення повітря та моря викидами меткомбінатів, низька якість питної води, порушення технології водовідведення на мулових відстійниках, стихійні звалища, шлакові гори, які утворились в процесі діяльності меткомбінатів.
На думку співзасновниці громадської платформи "Re:Старт" Катерини Назимко, швидка деіндустріалізація у Маріуполя неможлива.
"Не можна одразу взяти і закрити бюджетоутворюче підприємство. Навіть, якщо піти за прикладом німецької деіндустріалізації промислового району РУР, то швидко це не вдасться зробити. Німцям на це знадобилось 40 років та багато грошей", - сказала Назимко.
За її словами основні кроки, які треба зробити для покращення екоситуації у місті, і в Україні загалом - це міжнародна незалежна оцінка екоризиків, розробка пакету законодавчих ініціатив, аби екологічний податок залишався на місцях.
Зараз до Маріуполя повертається лише 25% екологічного податку. За словами директора департаменту екології міськради Ваагна Мнацаканяна за 2018 рік він склав 44 млн грн. Витратили ці гроші на закупівлю сміттєвозів, контейнерів для сміття, модернізацію водовідводу У Кленовій балці, біочистку стоків водоканалу на мулових відстойниках та озеленення Грецької площі.
Екоактивістка Олена Захарченко наголосила, що найбільша причина забруднення маріупольського повітря - зв'язок місцевої влади з компанією "Метінвест", до складу якої входять маріупольські меткомбінати "Азовсталь" та імені Ілліча.
"Багато людей на керівних посадах у міськраді зараз або вихідці з "Метінвесту", або там працюють члени їхніх сімей. Це певний конфлікт інтересів. Треба впливати на власника економічно, бо це бізнес. Якщо суми штрафів за порушення нормативів будуть перевищувати вигоду від використання немодернізованого обладнання, це має стимулювати до модернізації та використання вже встановлених фільтрів", - сказала Захарченко.
Учасники дискусії відзначили, низьку громадянську активність.
"Зараз люди вже почали менше боятися відкрито говорити про забруднення. Бо менша кількість людей бачать у заводах єдиного годувальника. Є певна група, яка намагається розвивати малий бізнес, бачить альтернативний заробіток", - розповів голова депутатської комісії з питань екології Максим Бородін.
У 2018 році маріупольці двічі виходили на екопротести з вимогою, аби меткомбінати не перевищували нормативи викидів шкідливих речовин в повітря. Влітку зібрались 2 тисячі жителів міста-півмільйонника, на день міста на площу вийшли понад 5 тисяч.
"Для того, аби нас почули, треба, щоб хоча б 20 тисяч були готові у разі необхідності боротися за свої права", - вважає Олена Захарченко.
Негативний вплив викиди мають не лише на фізичне здоров'я містян, а й на психічне, каже ландшафтна дизайнерка Олена Павлюченко: "Те, що місто під постійними клубами диму виглядає сірим, погано впливає на настрій, стан психіки людей. У нас у місті катастрофічно не вистачає клумб з однолітніми рослинами. Ось наприклад, увздовж усього проспекту Миру, а це центр міста, немає жодної клумби з квітами. Я вже не кажу про озеленення спальних районів, там воно вкрай необхідно. Зелень та яскраві квіти здатні підвищувати настрій і не вводити в депресію жителів індустріального міста".
За словами начальника управління з питань благоустрою міськради Вадима Ісакова, зараз у Маріуполі 18 одиниць зелених насаджень на одного мешканця.
На закритому полігоні ТПВ у Приморському районі зараз працює підприємтво, яке перетворює звалищний газ на електрику.
"Газу там залишилось вже небагато, Тому ми ведемо з інвестором перемовини про завершальний етап рекультивації звалища. Таку ж процедуру плануємо і на закритому полігоні у Лівобережному районі. Та нині діючому заплановано будівництво сортувальнох станції", - розповів Мнацаканян.
А ось чи планують рекультивувати шлакові гори директор департаменту екології не відповів, мовляв питання не до нього, а до керівництва заводів, яке не було пристунє на обговоренні.
На забезпечення Маіруполя питною водою Франція видала кредит у 64 млн євро. На ці гроші будуватимуть фільтрувальні станції.
Спікери з інших міст поділились власним досвідом покращення екоситуації. Київський юрист Олександр Лупейко розповів про впровадження школи екоправа.
"Кожна людина згідно Конституції має право на безпечний стан довколишнього середовища та на відшкодування їй шкоди, якщо екостан погіршується. Людина має право на відшкодування, навіть, якщо нема доказів шкоди її фізичному здоров'ю, а якщо вона перебувала на території, де підприємство-забруднювач перевищило нормативи викидів. Ми у своїй практиці з 2015 року подали 700 таких позовів до суду, вже маємо 5 позитивних рішень, треба звертатись до правоохоронців, позавати позови до суду", - розповів Лупейко.
У Дніпрі у 2017 році створили екопатруль. Це громадське формування з охорони громадського порядку.
"Ми маємо повноваження складати на порушників адмінпротоколи та притягати до кримінальної відповідальності. Ми "виходимо в поля", виявляємо порушення, направляємо позови до суду. Зараз в судах перебуває 50 справ за нашими позовами. Складність в організації патрулю була в погодженні уставу громадського формування. Його треба погодити в обласній раді та поліції. У нас на це пішло 4 місяці", - розповіла голова екопатрулю Тетяна Лампіка.


Читайте также: