Світлодарська дуга: життя під обстрілами

На Світлодарській дузі з боку окупованого Дебальцевого бойовики постійно обстрілюють та засипають мінами позиції наших військових. Тут часто працюють й ворожі снайпери та ДРГ. Прилітає і в домівки мирних громадян.

Ось що розповідає про цю фронтову ділянку прес-центр штабу АТО:

"Зі спостережних постів українських військових, які тримають оборону поблизу селища Луганське, на обрії видно Дебальцеве. В іншому напрямку — Світлодарську ТЕЦ. Самий же населений пункт нагадує селище-привид. Інколи можна побачити селян, які охоче йдуть на контакт, адже давно зрозуміли, що українські військові — їхні справжні захисники. Тамтешні мешканці кажуть, що дуже втомилися жити під постійними обстрілами.
Російські найманці ведуть обстріли наче за розкладом — з восьмої вечора
до глухої ночі.
— Здебільшого це великокаліберні кулемети, АГС, СПГ, буває й більший калібр, — розповідає старший блокпоста "Лівша" — військовослужбовець з позивним "Медик". — Інколи намагаються підійти впритул до наших позицій. Останній раз, коли наважилися наблизитися, добре відпрацював наш сусідній опорний пункт. Але все ж таки в тій перестрілці поранили нашого оператора АГС з позивним "Гуцул", коли той висувався на позицію.
— Вдень російські найманці нас практично не чіпають — побоюються, — розповідає ротний з позивним "Вінниця". — Затишшя також настає під час
роботи представників Міжнародної місії ОБСЄ. А коли ті виїдуть з району, стає "гаряче". При чому б’ють прицільно. Сусідня позиція наших військових — "Скеля". До неї йти пішки близько кілометра вдовж лісосмуги. На початку руху нашої групи командир взводу з позивним "Палуба" відразу приклав палець до губ як знак "Не розмовляти!" та міцніше стиснув у руках автомат. Це місце для спостережного пункту вибране невипадково. З одного боку його від прямого влучання закриває лісосмуга. З другого — скеля. За 80 метрів від неї знаходяться два капітальні бліндажі, покинуті бойовиками.
— Ця лісосмуга раніше була повністю під контролем бойовиків, — розповів
взводний. — Вони підходили до нас на дуже коротку відстань. Згодом довелося їх відтіснити. Тож зараз "зеленка" повністю наша. Спочатку бойовики наставили розтяжок, щоб ми сюди не ходили. Зараз наставили ми, щоб не лізли вони. Утім наші військові кажуть: "На розтяжку сподівайся, а сам не зівай". Проте ті щоночі спрацьовують. Бійці дадуть в той бік чергу, а зранку йдуть дивитися. Але поки ще нікого не знаходили.
— Напевно, самі забирають своїх, — говорить взводний.
"Палуба" пішов до війська добровольцем під час шостої хвилі мобілізації
та був одним з перших, хто відразу погодився їхати на передову. Нашу розмову перервав звук черги ворожого ДШК. Відповідають наші військові лише у випадку прямої загрози їхньому життю та лише зі зброї дозволених Мінськими домовленостями калібрів. А свіжі вирви поблизу наших позицій красномовно свідчать про те, як проросійські бойовики та їхні куратори дотримуються міжнародних домовленостей".