Побачивши медичну машину, донбаські бойовики відкрили вогонь

Понад дві години, поки не потемніло, противник не давав нашим медикам наблизитися до бліндажа з пораненими бійцями.

Ось, як про це розповідає прес-центр штабу АТО:

Через перепускний пункт "Зайцеве", поблизу якого утворилася черга з автомобільного транспорту, "швидку допомогу" пропускають без зупинки, бо добре знають вагу кожної хвилини під час боротьби за життя поранених наших бійців. Від передових позицій підрозділів, які тримають оборону в районі населеного пункту Зайцеве, до лінії розмежування з противником — кілька сотень метрів. Обстріли наших позицій у цьому населеному пункті, від якого не так далеко тимчасово окупована Горлівка, тривають майже щодня. Вдень у населеному пункті Зайцеве та його околицях відносно спокійно. А от після шостої вечора стає гаряче. Проте, коли я перебував у Зайцевому, черги з ворожих ДШК летіли у наш бік і вдень.
— За першим викликом виїжджаємо на передову для надання першочергової медичної допомоги пораненим бійцям, — розповідає стрілець-санінструктор 4-ї роти 2-го батальйону 53-ї бригади з позивним "Сан Санич", який служить у Збройних Силах уже десять років, а безпосередньо в зоні АТО знаходиться з вересня 2014-го. — На жаль, останнім часом це трапляється часто. Хоча вважається, що в нас зараз перемир’я і ніхто не має права стріляти, самі бачите, що відбувається насправді.
Поруч із "Сан Саничем" стоїть медик Люда із волонтерської групи "Хоттабич", один із підрозділів якої дислокований у безпосередній близькості від передового медичного пункту однієї з наших бригад. Ці волонтери допомагають в евакуації поранених бійців із передових опорних медичних пунктів до найближчих військових мобільних госпіталів.
— Перший раз ми з Людою потрапили під обстріл, коли намагалися дістатися до наших поранених бійців у бліндаж, куди влучила міна. Попри те, що з ворожих позицій було добре видно медичну машину з червоними хрестами, бойовики відкрили по нас вогонь із мінометів 82-го та 120-го калібрів. Ми ледве встигли сховатися в укриття. Обстріл не припинявся більше двох годин. Ми не могли навіть висунути голови, адже по нас також працював великокаліберний кулемет та два снайпери, а до бліндажа з пораненими залишалося близько 70 метрів, — розповідає "Сан Санич".
Коли остаточно потемніло, обстріл вщух. Напевно, бойовики вже не бачили, куди стріляти. І лише після того нашим медикам вдалося добратися до бліндажа з пораненими.
— Те, що ми побачили, певною мірою нас втішило, адже поранення в бійців виявилися нескладні, тож ми надали медичну допомогу на місці, обійшлися того разу без евакуації, — розповідає санінструктор. — Хлопці народилися у сорочках. Та й нам пощастило, адже також залишилися живі та неушкоджені. Тоді від осколків постраждали лише наші машини.
Наші санінструктори та волонтери-медики часто надають допомогу й місцевому населенню. Здебільшого це люди похилого віку, яких у прифронтовому Зайцевому залишилося декілька десятків. Попри постійні обстріли, вони так і не покинули свої домівки та кожної ночі переховуються від обстрілів у підвалах.
— Місцеві звертаються до нас із різними побутовими травмами та хворобами, — розповідає волонтер Людмила. — Тож ми надаємо медичну допомогу всім, хто її потребує. Для цього у визначені дні проводимо для мешканців Зайцевого медичний прийом. Добре, що медикаментів у нас достатньо.