Корейське диво й українське НЕ дивно

Зараз в це важко повірити, але на початку 60-х Південна Корея за рівнем ВВП на душу населення відставала не тільки від Мексики та Нігерії, але навіть від Папуа Нової Гвінеї.

До того ж в країні практично не було природних ресурсів (виняток – невеликі запаси низькоякісного вугілля, видобуток якого давно припинений за нерентабельністю). Значна частина селян недоїдала, електрику навіть в Сеулі подавали нерегулярно, в країні не було жодного житлового будинку вище трьох поверхів. Перед новою владою стояла, здавалася б, неможлива задача – "побудувати все з нічого". Однак, вже за 19 років країна перетворилася на одну з провідних економік завдяки успішним економічним реформам.

Війна, корупція і голод

Уряд України не має прикривати свою бездіяльність війною на сході країни. Заморожений конфлікт і війна, які сьогодні існують, не можуть бути причиною зупинки або відсутності економічних перетворень. Офіційно, Корея досі перебуває в стані незавершеної війни з КНДР. Але це не завадило провести ефективні економічні реформи і досягти разючих результатів у зростанні економіки та підвищенні життєвого рівня населення. Хоча ще в 1960 році Південна Корея була однією з найбідніших країн, де панували корупція, безробіття і навіть голод.

А сьогодні, результати Кореї не можуть не вражати:

ВВП в 2016 році – 1432 мільярдів доларів (11 місце у світі);
ВВП на душу населення в 2016 році – 27,8 тисяч доларів;
Середній клас становить 45% від дорослого населення країни. Рівень безробіття – 3,5%;
Прямі іноземні інвестиції в економіку країни в 2016 році склали 198 мільярдів доларів;
Довгостроковий рейтинг кредитоспроможності за зобов'язаннями в іноземній валюті: за шкалою Fitch – "АА-" / прогноз стабільний, S&P – "АА" / стабільний, Moody’s – "Аа2"/ стабільний;
За легкістю ведення бізнесу країна посідає 5 місце у світі (згідно з рейтингом Doing Business);
У рейтингу Глобального індексу інновацій країна посідає 14 місце в світі;
Витрати на НДДКР – 4,5% від ВВП;
В індексі сприйняття корупції Південна Корея займає досить високе 36 місце з 167 країн.

Антикорупційність зі школи

Освіта в Південній Кореї є інструментом формування нових принципів поведінки людини відповідно до нової демократичної політики держави. Тому до обов'язків Корейської Незалежної Комісії по боротьбі проти корупції входить розробка антикорупційного навчального курсу у школах й державних вишах. У всіх державних навчальних закладах ці курси є обов'язковими для всіх громадян. Також розроблена ціла низка тренінгів і курсів спрямованих на розуміння протидії корупції. Це цікавий досвід для України, де корупція пронизує всі сфери зверху донизу.

За десятки років, що минули після запровадження антикорупційної реформи в Південній Кореї, у корейському суспільстві виробився певний спосіб мислення. Тепер кожен кореєць розуміє шкоду від корупції для країни, зокрема, завдяки розвиненій антикорупційній пропаганді у вигляді соціальної реклами. У країні навіть є служба, яка приймає від громадян скарги на корупцію. За кожне таке звернення люди отримують 10% від суми, яку вимагав корупціонер. Проте найбільш вагомим в антикорупційній політиці є факт усвідомлення всіма громадянами неминучості покарання, що стимулює людей не давати і не брати хабарів більше за будь-які винагороди чи рекламні ролики.

Південна Корея вкладає в освіту та науку великі кошти, на відміну від України, де все навпаки. Показово, що в Кореї навіть в кризовий 2008 рік не скоротили видатки на науково-дослідницькі розробки, а це показує стратегічну важливість інноваційного розвитку для економіки. При цьому, 95% усіх видатків було інвестовано в розробки у сфері науки і технологій, в той час як 4,1% – в гуманітарні й соціальні науки. З точки зору галузевої структури 33,8% витрат було інвестовано в сферу інформаційних технологій, 12,3%- у розвиток нанотехнологій, 7,6% – в біотехнології, і 8,5% в технології із захисту довкілля.

Як тільки промисловість Кореї після кризи стала виходити на досить високий рівень розвитку, роль держави в стимулюванні економічного розвитку набула ще вищого рівня. Ще в 1999 р. було створено Національну Раду з науки і техніки, а також Президентську Раду з науки і техніки під головуванням президента країни. Згодом відбулася подальша реорганізація управління інноваційними процесами. У 2011 р. в Південній Кореї з’явилося своє Міністерство економіки знань (Knowledge Economy Ministry), що інтегрувало в себе відповідні функції існуючих до того Міністерства торгівлі, промисловості й енергетики, Міністерства інформатики й комунікацій, а також Міністерства науки й технологій.

Японська якість за китайськими цінами

Стара система управління, що булла сфокусована на інтересах декількох чеболів, показала свою ефективність в минулому. Вона зробила Корею лідером в галузі інновацій з товарами майже японської якості з майже китайськими цінами. Але ця система не гарантує успіху в майбутньому, де справжні прориви, нові революційні продукти і нові ринки залежать від креативного потенціалу нових талановитих підприємців. Саме тому через фільтри інкубаторів і технопарків проходять безліч молодих компаній. Вибудувана справжня система моніторингу. Як тільки в цьому потоці виявляється потенціальна зірка, вона потрапляє в систему державної підтримки грантів і пільг.

Уряд надає широку підтримку будь-якому бізнесмену, який міг забезпечити розширення міжнародних ринків збуту для продукції корейського виробництва. Преференції дістаються тільки найуспішнішим підприємствам - так в Кореї стимулюють конкуренцію. В результаті такої політики виникли групи промислових компаній, на кшталт Samsung або LG. Від чого, зростав експорт, і за 54 роки він збільшився в 7000 разів. Сьогодні Корея посідає восьме місце в світі з експорту продукції. У 2015 році експорт технологічних товарів приніс корейським компаніям 142 млрд. дол.

Як "стрибнути" Україні?

Зараз Корея – високорозвинена країна, член "Великої двадцятки", 11 економіка світу за розміром і корейський досвід цілком можна застосувати в Україні. Адже, Південна Корея досягла значних успіхів у науці й технологіях за останніх п’ять десятиліть саме тому, що їй вдалось створити унікальну інноваційну систему, безперервно інвестуючи у розвиток людських ресурсів та НДДКР. Корея отримала перше місце в світі в рейтингу найбільш інноваційних країн у 2015, 2016 р. Тобто, зусилля, спрямовані на збільшення НДДКР, внесли врешті-решт свій вклад у розвиток усіх високотехнологічних галузей у промисловості країни.

Україні варто зрозуміти, що гроші, вкладені в НДДКР, освіту і зростання професійної кваліфікації, принесуть країні набагато більше вигоди, ніж спроба реанімувати неефективні і неконкурентоспроможні підприємства, побудовані ще в радянський період. Відповідно створення висококваліфікованої освіти у науково-технічному секторі має стати завданням №1.

В Кореї, було пройдено шлях від імітації й запозичення зарубіжного досвіду до впровадження власних креативних інновацій. Україна теж сама має визначитися у своїх інноваційних пріоритетах, виходячи із своїх унікальних особливостей, а не просто накладаючи чужий досвід на українські реалії. Це потрібно зробити для того, щоб стати дійсно конкурентоспроможною країною на світовому ринку товарів і послуг.

Источник: 24tv.ua